Розділ 17: Майбутні можливості
НІХТО НЕ МОЖЕ ТОЧНО ПЕРЕДБАЧИТИ МАЙБУТНЄ в галузі освіти, науки та технологій. Занадто багато змінних факторів, а з появою нових розробок крива навчання зростає в геометричній прогресії. Тому ми можемо лише екстраполювати зміни на основі поточних тенденцій. Хоча цей метод має свої обмеження, на даний момент це найкраще, що ми маємо. Майбутнє створить свої власні цінності.
Наведені нижче прогнози щодо майбутнього мало мають спільного з тими сценаріями, які зараз популяризуються в мейнстрімних виданнях: гаджети та новинки, доступні лише заможним сім’ям із високим рівнем доходу, такі як високотехнологічні кухні з побутовою технікою, що «розмовляє» та «думає»; більш досконалі та витончені види зброї, військові літаки та кораблі; а також вдосконалені системи особистої безпеки. Усе це характерно для культури, орієнтованої на дефіцит, і потреба, ба навіть бажання мати багато з цих речей зникає з впровадженням економіки, заснованої на ресурсах.
Однією з головних галузей розвитку майбутнього стане інформатика — наука про релевантну інформацію. Ми вже переходимо від доступу до даних до управління інформацією. Інтернет та інформаційні технології дають нам змогу створювати й використовувати «безстатусну» інформацію — нову інформацію, яку ми створюємо шляхом поєднання даних та інформації з окремих систем даних і веб-сайтів. Також триває розвиток у сфері управління знаннями, хоча більшість зусиль зосереджено на архівуванні документів і процесів. У суспільстві, заснованому на грошах, це логічно. Це «видимі» продукти. Справжнє управління знаннями забезпечує необмежений і спрощений доступ до величезних обсягів релевантної інформації.
Крім того, нанотехнології демонструють величезний потенціал. Нанотехнології поєднують оптику з лазерами. Ця технологія дозволить нам збирати матерію, атом за атомом, у будь-яку необхідну молекулярну конфігурацію. Навіть сьогодні різноманітні мікромашини, деякі з яких набагато менші за піщинку, є частиною наших технологій. Ця технологія здатна приводити в рух крихітну турбіну, виготовлену з силіконового сполучення. Коли лазер освітлює турбіну, а промінь фокусується на лопатях турбіни, ці мікромашини швидко обертаються і можуть використовуватися для багатьох різних цілей.
Інші мікромашини використовуватимуться для видалення бляшок із кровоносних судин та виконання заздалегідь запрограмованих хірургічних процедур. Зрештою медичні нанореплікатори можуть замінити пошкоджені або нефункціональні органи. Деякі з них можуть навіть перевершувати за функціональністю замінений орган. Це стосується печінки, серця, очей, мозкової тканини та інших органів. Нанотехнологія призведе до субмікроскопічної революції не лише в галузі медицини, а й у промисловості.
У промисловому секторі виробниче обладнання стане набагато універсальнішим; прес-форми будуть запрограмовані так, щоб приймати будь-яку необхідну конфігурацію шляхом зміни молекулярних зв’язків, зберігаючи при цьому точність системи протягом усього виробничого процесу. Кожна машина стане швидшою та універсальнішою, виконуючи майже необмежений спектр завдань. Системи шумозаглушення будуть використовуватися в усьому промисловому середовищі.
Зрештою, потреба у транспортуванні товарів та послуг також зменшиться. Продукцію можна буде відтворювати та виробляти в межах власної громади, а з часом — навіть у власній оселі.
Завдяки іншим видам енергії ми зможемо досліджувати космічний простір. Розумні роботи та мегамашини здійснюватимуть «тераформування» (тобто модифікацію) непридатних для життя планет як на поверхні, так і під землею, щоб забезпечити умови для існування людей і рослин та створити всі необхідні умови для підтримки людської колонізації.
Заміна паперової документації комп’ютеризованими технологіями дозволила галузям заощадити тисячі футів простору, який раніше використовувався для зберігання документів. Це також призвело до скорочення тисяч посадових працівників та секретарів. Технологія мікрочіпів звільнила понад сімдесят відсотків простору для зберігання, який раніше був необхідний. Наразі мільйони людей по всьому світі мають доступ до електронних систем зберігання інформації зі своїх домівок або з будь-якого іншого місця, де вони можуть перебувати. Ці системи зберігання інформації продовжуватимуть зменшуватися, особливо завдяки прогресу в нанотехнологіях. Те, що сьогодні може займати тисячі квадратних футів місця для зберігання, завдяки молекулярним системам зберігання інформації зможе вміститися на голівці шпильки.
Люди могли б мати мікроскопічні імплантати, завдяки яким у разі нещасного випадку, коли вони потраплять до лікарні, імплантат міг би миттєво завантажити всю необхідну медичну інформацію про цю особу. Це усунуло б усі паперові процедури у відділенні невідкладної допомоги та зробило б постановку діагнозів набагато швидшою та простішою.
Ще одним захоплюючим процесом є вдосконалена пам’ять форми у пластмасах, металах та інших матеріалах. Цей процес, ймовірно, призведе до створення субмікроскопічних електромеорфних матеріалів. Такі матеріали зможуть змінювати свій зовнішній вигляд, набуваючи будь-якої форми, яка забезпечить найкращі експлуатаційні характеристики. Більшість предметів домашнього вжитку в майбутньому зможуть адаптувати свою форму до людського тіла.
Іншими аспектами майбутнього стане реалістична 3D-візуалізація з телетактильними та ольфакторними вдосконаленнями, що дасть змогу торкатися та відчувати запах квітів або будь-яких інших візуальних образів — від підводного світу до зірок.
З появою штучного інтелекту технологічні можливості машин випередять потребу в управлінському нагляді. Молекулярні схеми зрештою забезпечать необхідний інтерфейс, що дозволить людям вести інтелектуальну розмову з машиною. Ця технологія дасть змогу машині повторювати та розуміти будь-яку письмову чи усну мову світу — включаючи мову жестів або шрифт Брайля — та забезпечить миттєвий переклад у всьому світі. Ці самі імплантати зможуть проводити дослідження в усіх галузях фізичних наук.
Ця нова технологія замінить людей не лише у виробничих процесах, а й у сфері послуг.
Впровадження цієї та інших комп’ютерних технологій для мультимедійних застосувань може вплинути на майбутнє розваг, привівши до появи 3D-зображень, телетактильних та ольфакторних образів, що імітують живих істот та місця. Результати можуть бути настільки реалістичними, що відрізнити симуляцію від реальності буде майже неможливо.
Завдяки телетактильній симуляції у проекції людського образу ми зможемо насправді потиснути руку нашим віртуальним гостям і навіть прогулятися з ними нашими садами. Ці віртуальні гості зможуть «брати в руки» предмети та оглядати їх. Вони виглядатимуть не як штучні проекції, а як живі, дихаючі люди.
Сьогодні ми можемо лише уявити, що телетактильне зображення може означати для людей, які втратили близьких, кінцівки або зір. Воно також відкриває можливість перебувати в багатьох різних місцях одночасно — сценарій, який колись вважався абсолютно неможливим. Сьогодні це відбувається на дуже примітивному рівні за допомогою електронних ЗМІ, коли президент звертається до народів світу.
Якщо це вражає уяву людей, що дивляться в майбутнє, уявіть, як це може вплинути на наші, обумовлені культурою, жорсткі уявлення про реальність. Незалежно від наших особистих поглядів щодо цінності чи значущості цієї технології, вона наближається. Ми вже живемо у світі, де вчорашні фантазії перевершені сьогоднішньою реальністю.
Мабуть, єдине, що ми можемо знати напевно про майбутнє, — це те, що воно буде дуже відрізнятися від сьогоднішнього світу. Але які б труднощі ми не зазнавали, намагаючись зрозуміти життя в майбутньому, це ніщо порівняно з тим, як важко людям майбутнього буде зрозуміти те, як ми робимо речі сьогодні. Їм, найімовірніше, буде важко повірити, що люди могли організуватися таким абсурдним чином у нації, після чого взялися використовувати науково розроблену зброю, щоб винищувати одне одного. Дивлячись фільми минулого, вони, ймовірно, будуть вражені тютюновим димом, що виходить із носів людей, а також пишним одягом і повсюдними прикрасами. Наші прості, майже тваринні емоції — ворожість, лють і заздрість — здадуться їм неймовірними. Люди майбутнього, ймовірно, не будуть з ностальгією згадувати світ, якому загрожувало атомне знищення, погіршення стану довкілля, а також економічна й політична діяльність, просякнута жадібністю та егоїзмом. Якими простими, примітивними та жалюгідними ми здаватимемося в очах наших нащадків — можливо, це буде настільки ж дивне й неприємне видовище, як і те, що ми уявляємо собі про наших первісних предків.
Коли біологічні технології стануть ще більш досконалими, люди, якими ми їх знаємо, перетворяться на модифікований вид. Якщо ми, як людство, не врахуємо можливість такого розвитку подій у нашій загальній соціальній еволюції, то станемо свідками занепаду нашого виду. Усі аспекти соціальних інновацій повинні враховувати зміни у світі, що постійно розвивається.